Я рада вітати вас на своєму блозі!
Я, Ткачук Оксана Іванівна,
вчитель зарубіжної літератури, української мови і літератури
Центрального ЗЗСО І -ІІІ ступенів
Миколаївського району
Миколаївської області
категорія - спеціаліст вищої категорії
Я, Ткачук Оксана Іванівна,
вчитель зарубіжної літератури, української мови і літератури
Центрального ЗЗСО І -ІІІ ступенів
Миколаївського району
Миколаївської області
категорія - спеціаліст вищої категорії
стаж роботи- 16 років
Моє життєве кредо : «Щоб дійти до мети, треба насамперед іти" Оноре де Бальзак
Педагогічне кредо : «Учитель – це той же вчений, але у своїй особливій лабораторії, де він, усебічно вивчаючи учнів, невпинно творить, щоденно веде пошуки найдосконаліших методів проектування доль і людських душ». Б. Патон
Проблемна тема : «Формування мовної особистості засобами інноваційних технологій на уроках зарубіжної літератури, української мови і літератури"
Мій досвід
Головна
мета вивчення предмета «Зарубіжна література» в загальноосвіт
ній школі –
прилучення учнів до здобутків світової літератури і культури, розвиток творчої
особистості (читача), формування в неї гуманістичного світогляду, високої
моралі, естетичних смаків, а також якостей громадяни
на України, який усвідомлює
свою належність до світової спільноти.
Сучасне покоління дітей виростає у інформаційному середовищі, роль
учителя, як джерела інформації поступово зменшується, натомість збіль
шується
важливість навичок і вмінь учня самостійно здобувати потрібну інформацію
й використовувати її згідно з поставленими завданнями. Учитель як особа, що
навчає учнів вчитися, створює умови для їхньої самостійної роботи, скеровує
учнів у русло цієї роботи, координує її й дає змогу самим приймати рішення,
шукати варіанти та обирати найкращий, допомагає побачити свої досягнення та
виявити і подолати труднощі. Іншими словами, навчає їх творчо мислити та
творити, формує високі навчальні компетенції.
Сьогодні школа повинна забезпечити формування і розвиток інтелекту
альної,
творчої та ініціативної особистості, здатної жити в принципово нових умовах,
реалізувати себе в житті, бути успішною і сприяти розвитку суспільства. Це
означає не лише дати учням певний обсяг знань і вмінь, але й сформувати людину,
здатну творчо мислити, приймати рішення, мати свою позицію, брати на себе
відповідальність, адаптуватися до умов життя, здатну до мобільності, швидкої
зміни соціальних ролей.
Саме інформаційно-комунікаційні технології, Інтернет є, на мою думку, надійним
і суттєвим джерелом всесвітньої інформації, використовуючи яку, вчитель
просто змушений змінювати форми і методи роботи на уроці та використовувати ті
з них, які формують практичні навики відбору та аналізу інформації, стимулюють
самостійну роботу учнів з інформацій
ними технологіями. Інтернет являє собою
величезний потенціал навча
льних і виховних послуг і сам на сьогодні є значною частиною
сучасної освіти. Завдання вчителя полягає в тому, щоб націлити
учнів на знаходже
ння необхідного матеріалу. Дістаючи з Інтернету навчальну
інформацію, учні самостійно набувають навики. У них формується правильне
розумі
ння значення комп’ютера у їхньому житті, який має виконувати функцію не
іграшки і розваги, а функцію засобу навчання та розвитку. Власне учитель не
просто може , а зобов'язаний допомогти учневі у цьому.
У даний час вже існує покоління школярів, для яких звичним є сприйня
ття аудіовізуальної
інформації, ніж друкарської . Треба визнати, що цю ситуацію не можна повернути назад:
телебачення, відео, комп'ютер, Інтернет і інші телекомунікаційні мережі невблаганно
змінюють аудиторію, поступово перетворюючи «читачів» більшою мірою у «глядачів».
Знання того, як функціонують медіа, як ми взаємодіємо з ними і як ми можемо
використовувати їх із максимальною користю, стають необхідним компоне
нтом
компетентності сучасної людини. На жаль, учні часто
використову
ють інформаційні інтернет - ресурси лише в «корисних
цілях», наприклад, бездумно копіюючи готові реферати. Така діяльність не стає
реальною базою для розвитку медіа компетентності особистості. Пасивне
сприйня
ття будь - якої інформації може привести до споживчого відношення до
медіа, плагіату текстів, робіт, ідей, зрештою - до стереотипного мислення і
спотвореного світогляду. У протилежність такого роду підходам, «медіа-освіта (media
education) визначається як навчання, яке прагне
розвивати
медіакомпетентність,що розуміється як критичне і вдумливе відношення до медіа з метою виховання
відповідальних громадян, здатних висло
вити власні думки на
основі отриманої інформації. Це дає їм можливість використовувати необхідну
інформацію, аналізувати її, ідентифікувати економічні, політичні, соціальні і
культурні інтереси, які з нею пов'язані. З того, наскільки ефективно учень
використовує інформацію, яку отримує із різних каналів масової
комунікації, і сам створює повідомлення на мові медіа, можна
говорити про його інформаційну грамотність, або іншими словами, медіа
компетентність.
Друкування
Немає коментарів:
Дописати коментар