Візитна картка

Я рада вітати вас на своєму блозі!

Я, Ткачук Оксана Іванівна,            
вчитель зарубіжної літератури, української мови і літератури
Центрального ЗЗСО І -ІІІ ступенів
Миколаївського району
Миколаївської області
           
категорія -   спеціаліст вищої категорії

стаж роботи- 16 років

Моє життєве кредо : «Щоб дійти до мети, треба                                                           насамперед іти" Оноре де Бальзак
 

Педагогічне кредо : «Учитель – це той же вчений, але у своїй особливій лабораторії, де він, усебічно вивчаючи учнів, невпинно творить, щоденно веде пошуки найдосконаліших методів проектування доль і людських душ».  Б. Патон 

        

 Проблемна тема : «Формування мовної особистості засобами інноваційних технологій на уроках зарубіжної літератури, української мови і літератури" 

Мій досвід

Головна мета вивчення предмета «Зарубіжна література» в загальноосвіт

ній школі – прилучення учнів до здобутків світової літератури і культури, розвиток творчої особистості (читача), формування в неї гуманістичного світогляду, високої моралі, естетичних смаків, а також якостей громадяни

на України, який усвідомлює свою належність до світової спільноти.

   Сучасне покоління дітей виростає у інформаційному середовищі,  роль учителя, як джерела інформації поступово зменшується, натомість збіль

шується важливість  навичок і вмінь учня самостійно здобувати потрібну інформацію й використовувати її згідно з поставленими завданнями.  Учитель як особа, що навчає учнів вчитися, створює умови для їхньої самостійної роботи, скеровує учнів у русло цієї роботи, координує її й дає змогу самим приймати рішення, шукати варіанти та обирати найкращий, допомагає побачити свої досягнення та виявити і подолати труднощі. Іншими словами, навчає їх творчо мислити та творити, формує високі навчальні компетенції.

    Сьогодні школа повинна забезпечити формування і розвиток інтелекту

альної, творчої та ініціативної особистості, здатної жити в принципово нових умовах, реалізувати себе в житті, бути успішною і сприяти розвитку суспільства. Це означає не лише дати учням певний обсяг знань і вмінь, але й сформувати людину, здатну творчо мислити, приймати рішення, мати свою позицію, брати на себе відповідальність, адаптуватися до умов життя, здатну до мобільності, швидкої зміни соціальних ролей.

  Саме інформаційно-комунікаційні технології, Інтернет є, на мою думку, надійним і суттєвим джерелом всесвітньої інформації, використовуючи  яку, вчитель просто змушений змінювати форми і методи роботи на уроці та використовувати ті з них, які формують практичні навики відбору та аналізу інформації, стимулюють самостійну роботу учнів з інформацій

ними технологіями. Інтернет являє собою величезний потенціал навча

льних і виховних послуг і сам на сьогодні є значною частиною сучасної освіти.  Завдання  вчителя полягає в тому, щоб націлити учнів на знаходже

ння необхідного матеріалу. Дістаючи з Інтернету навчальну інформацію, учні самостійно набувають навики. У них формується правильне розумі

ння значення комп’ютера у їхньому житті, який має виконувати функцію не іграшки і розваги, а функцію засобу навчання та розвитку. Власне учитель не просто може , а зобов'язаний допомогти учневі у цьому.

  У даний час вже існує покоління школярів, для яких звичним є сприйня

ття аудіовізуальної інформації, ніж друкарської . Треба визнати, що цю ситуацію не можна повернути назад: телебачення, відео, комп'ютер, Інтернет і інші телекомунікаційні мережі  невблаганно змінюють аудиторію, поступово перетворюючи «читачів» більшою мірою у «глядачів». Знання того, як функціонують медіа, як ми взаємодіємо з ними і як ми можемо використовувати їх із максимальною користю, стають необхідним компоне

нтом компетентності сучасної людини. На жаль, учні  часто використову

ють інформаційні інтернет -  ресурси лише в «корисних цілях», наприклад, бездумно копіюючи готові реферати. Така діяльність не стає реальною базою для розвитку медіа компетентності особистості. Пасивне сприйня

ття будь - якої інформації може привести до споживчого відношення до медіа, плагіату текстів, робіт, ідей, зрештою - до стереотипного мислення і спотвореного світогляду. У протилежність такого роду підходам, «медіа-освіта (media education) визначається як навчання, яке прагне розвивати

медіакомпетентність,що розуміється як критичне і вдумливе відношення до медіа з метою виховання відповідальних громадян, здатних висло

вити власні думки на основі отриманої інформації. Це дає їм можливість використовувати необхідну інформацію, аналізувати її, ідентифікувати економічні, політичні, соціальні і культурні інтереси, які з нею пов'язані. З того, наскільки ефективно учень використовує інформацію, яку отримує із різних каналів масової комунікації, і сам створює повідомлення на мові медіа, можна говорити про його інформаційну грамотність, або іншими словами, медіа компетентність.

Друкування

Нагороди