Блог вчителя зарубіжної літератури Ткачук Оксани Іванівни

Крилаті вирази, афоризми з Біблії та їхнє значення й сучасне слововживан­ня

Альфа і омега —- означає початок і кінець. Перша і остання літе­ри грецької абетки. (Апокаліпсис, 1, 8; 2, 3)

Берегти як зіницю ока — оберігати як найцінніше. (Повторення Закону, 32, 10, Псалтир, 16, 8)

Блудний син — про людину, яка розкаялася у своїх помилках. (Євангельська притча про блудного сина, Євангеліє від Луки, 15, 11-32)

Вавилонське стовпотворіння — безлад, шум, метушня. У Вавилоні люди вирішили побудувати вежу (стовп) «до небес», усупереч полі Бога. Тоді Господь зробив так, що будівельники почали гово­рити різними мовами, перестали розуміти один одного і не змогли закінчити розпочате будівництво. (Буття, 11, 1-9)

Випити чашу до дна — йти до кінця, незважаючи на труднощі. (Книга пророка Ісаї, 51, 17)

Вмивати руки — усуватися від відповідальності. Понтій Пілат привселюдно вмив руки, коли віддав Ісуса натовпу для страти. У той час умивання рук було ритуалом, що показує небажання брати участь у непристойній справі. (Євангеліє від Матвія, 27, 24)

Впасти на добрий ґрунт — потрапити у підготовлене, сприятли­ве місце. Із притчі про сіяча, насіння якого потрапило на дорогу, кам’янисту землю і в бур’яни й загинуло, інше ж, що потрапило на добрий ґрунт, принесло плоди. (Євангеліє від Матвія, 3—8)

В поті чола — трудитися старанно і важко. Виганяючи Адама з раю, Бог сказав йому: «В поті чола свого будеш їсти хліб твій». (Буття, 3, 19)

За образом і подобою — створити копію або щось дуже схоже. Коли на шостий день створення світу Бог вирішив створити людину, Він сказав: «...Створімо людину за образом Нашим, за подобою Нашою...». (Буття, 1, 26)

Ірод — мучитель, тиран, нелюд. Ім’я юдейського царя, що стало загальним. Цар Ірод наказав убити всіх немовлят, коли дізнався про народження Ісуса, якого волхви назвали царем юдейським. (Євангеліє від Луки, 23, 11)

Каїнова печать — тавро тяжкого злочину. Каїн із заздрості вбив свого брата Авеля, за що Бог його прокляв. (Буття, 4)

Каменя на камені не залишити — знищити, зруйнувати все до­щенту. (Євангелія від Матвія, 24, 2, від Марка, 13, 2)

Камінь спотикання — ускладнення, що заважає просуванню яко­їсь справи. (Письмо, 28, 16; Послання до римлян, 9, 31, 33)

Кесарю — кесареве, Боже — Богові — кожному своє, кожен отри­мує те, що йому належить. (Євангеліє від Матвія, 22, 15-21)

Книга за сімома печатками — щось приховане, таємниче, незро­зуміле, непідвладне розумінню. (Апокаліпсис, 5, 1-3)

Кому багато дано, з того багато і спитається — іншими словами, чим більше прав має людина, тим більше в неї і обов’язків. (Єван­геліє від Луки, 12, 48)

Корінь зла — першоджерело, причина всього поганого. (Книга Іова, 19, 28)

Лікарю, зцілися сам — перш ніж засуджувати і вчити інших, ви­прався сам. (Євангеліє від Луки, 4, 23)

Манна небесна — щось цінне, отримане без витрат, «упало з неба». У Біблії — їжа, яку Бог послав євреям з неба під час їхньо­го переходу через єгипетську пустелю. (Вихід 17, 14-16, 31)

Наріжний камінь — головна ідея, основа, суть. (Книга Ісаї, 28, 16)

Не відають, що творять — коли люди не розуміють наслідків своїх дій. Слова Ісуса, розп’ятого на хресті, про своїх катів. Із цими словами Він звернувся до Бога: «Отче, прости їм, бо не віда­ють, що творять». (Євангеліє від Луки, 23, 34)

Не від світу цього — про людину, яка не схожа на оточуючих.

 Слова Ісуса: «Царство моє не від світу цього». (Євангеліє від Івана, 18, 36)

Нема пророка у вітчизні своїй — зневіра людей в здібності і талан­ти людини, що знаходиться поруч із ними. Слова Ісуса: «Не буває пророка без пошани, хіба тільки в вітчизні своїй та в домі своєму». (Євангелія від Матвія, ІЗ, 57, від Марка, 6, 4, від Луки, 4, 24, від Івана, 4, 44)

Немає нічого таємного, що не стало б явним — рано чи пізно всі та­ємниці розкриваються.. (Євангеліє від Марка, 4, 22, від Луки, 8, 17)

Не розсипайте бісеру перед свиньми — не намагайтеся знайти ро­зуміння у людей, які нездатні вас зрозуміти. (Євангеліє від Матвія, 7, 6)

Не сотвори собі кумира — не наслідуй і не вклоняйся сліпо, не обожнюй нікого і нічого. Із десяти заповідей Мойсея. (Вихід, 20, 4)

 Не судіть, і не судимі будете — усі справи ваші все одно повер­нуться до вас. Цитата з Євангелія: «Не судіть, та не судимі будете,

бо яким судом судите, таким будете судимі, і якою мірою міряєте,

такою й вас будуть міряти». (Євангеліє від Матвія, 7, 1-2)

Не хлібом єдиним — людині слід дбати не тільки про матеріальні речі, ай про духовні потреби. (Старий Заповіт, Второзакония, 8, 3; Євангелія від Луки, 4, 4, від Матвія, 4, 4)

Ні на йоту — анітрохи. Йота — літера в грецькій абетці, яка може позначатися рискою і вказувати на тривалу вимову іншої лі­тери, якщо її не вказати, загубиться сенс слова. У Біблії слова Ісуса: «...Доки не перейде небо і земля, жодна йота або жодна риса не пере­йде з закону, доки не збудеться все». (Євангеліє від Матвія, 5, 17-18)

Обітована земля — чудове місце, де виконуються бажання, куди всі прагнуть потрапити. У Біблії — Ханаанська земля (місцевість у Палестині), земля, обіцяна Богом Мойсею для його народу. (По­слання апостола Павла до євреїв, 11,9)

Око за око, зуб за зуб — формула помсти. (Левіт, 24, 20, Вихід, 21,24, та ін.)

Плоть від плоті — кровна спорідненість. Із розповіді про ство­рення жінки з ребра Адама: «І сказав Адам: Оце тепер вона кість від костей моїх, і плоть від плоті моєї...». (Буття, 2, 23)

Розверзлися хлябі небесні — про рясний тривалий дощ. Історія про всесвітній потоп. (Буття, 7, 11-12)

Сіль землі — найкраща частина народу. Слова Ісуса учням: «Ви — сіль землі». (Євангеліє від Матвія, 5, 13)

Смертний гріх — учинок, який не можна пробачити. У Біблії до смертних гріхів зараховують .заздрість, скупість, розпусту, не­нажерливість, гординю, смуток, гнів, (Перше послання Івана, 5, 16-17)

Суєта суєт і всіляка суєта — щось дріб’язкове, несуттєве; марні турботи. (Книга Екклезіяста, 1, 2)

Терновий вінець — складний і болісний шлях, страждання. Тер­новий вінець був надітий на голову Ісуса, коли Його вели на страту. (Євангелія від Матвія, 27, 29-30, від Марка, 15,-17, від Івана, 19, 2)

Тридцять срібників — ціна зради. Саме стільки отримав Іуда за зраду Ісуса. (Євангеліє від Матвія, 27, 15)

Хліб насущний — щось життєво необхідне. (Із молитви, наведе­ної в Євангелії від Матвія, 5, 11)

Хто сіє вітер, пожне бурю — застереження людям, які поширюють чутки, плетуть інтриги, не замислюючись про наслідки. (Кни­га пророка Осії, 8, 7)

Цап відбувайло —- людина, яку звинувачують у тому, чого вона не робила, у такий спосіб примушуючи, відповідати за чужі вчин­ки. (Левіт, 16, 21-22)

Яко грать в нощі — несподівано, як злодій уночі. (Із першого по­слання апостола Павла до фессалонійців, 5, 2)